Від давніх традицій до наукових відткриттів

Сік із паростків пшениці та ячменю — це багатий на поживні речовини продукт, який уже протягом кількох десятиліть цінується за свої оздоровчі властивості. Його історія сягає корінням у традиції древніх цивілізацій, а його користь стала широко відома завдяки дослідженням 20-го століття. У цій статті розглянемо походження та культуру вживання цього соку, наукові відкриття про його вплив на здоров'я, а також як його активно застосовують у сучасному світі для підтримки здоров'я та профілактики захворювань.

Давня історія та використання злаків

Пшениця та ячмінь були одними з перших культур, що вирощуються людиною.  Археологічні знахідки показують, що їх вирощували та вживали в їжу у стародавньому Єгипті, Вавилоні, Стародавньому Китаї та інших цивілізаціях понад 10 000 років тому.  Спочатку злаки використовували у формі зерен та борошна, але дуже скоро стали популярними і їх паростки.  Давні цілителі вже тоді помічали, що вживання молодих зелених пагонів приносить приплив енергії, покращує самопочуття та надає сили, особливо після хвороб та довгих голодувань.

На Стародавньому Сході, зокрема, в Єгипті, зелень пшениці та ячменю була також пов'язана з релігійними обрядами та символізувала відродження та родючість.  Жреці та шамани використовували її як частину священних ритуалів, вважаючи, що вона допомагає відновлювати енергію та захищати від хвороб.

Наукове відкриття у XX столітті

Вперше науковий інтерес до соку із паростків пшениці виник на початку XX століття.

Перші дослідження соків пшениці та ячменю було розпочато у Великій Британії на початку ще 1800-х.

А ось стартом сучасних досліджень у цій галузі слід вважати перші пошуки біохіміків з Університету штату Вісконсін (США), які у 1935 році описали "стимулюючий ростовий фактор" з проростків злаків, "відмінний від усіх раніше відомих".

Основу цим висновкам поклали практичні досліди 1920-1930-х роках хіміка та агронома Чарльза Шнабеля. Він провів перші дослідження, які довели поживну цінність паростків пшениці.  Шнабель зауважив, що молоді зелені пагони пшениці містять високі рівні вітамінів, мінералів, антиоксидантів та хлорофілу.  У своїх експериментах він виявив, що кури майже втричі більше несли яйця взимку, коли до їхнього раціону додавали невелику кількість злакової трави  у звичайному або зневодненому стані.

Шнабель почав популяризувати порошок із паростків пшениці як високоефективну добавку до їжі для людей.  Згодом його робота привернула увагу багатьох вчених та медиків, що призвело до зростання інтересу до цього продукту та його поширення у всьому світі.  У 1940-50-х роках сік паростків пшениці став використовуватися як джерело натуральних вітамінів, особливо вітаміну Е, яке тоді було складно одержати з інших джерел.

 Дослідження користі соку з паростків пшениці та ячменю

З 1960-х років сік із паростків пшениці та ячменю почав активно вивчатися завдяки дослідженням, які показали, що його унікальні компоненти позитивно впливають на організм.  Вміст важливих вітамінів (А, С, Е та К), мінералів (залізо, кальцій, магній), амінокислот та особливо високу кількість хлорофілу робить цей продукт потужним антиоксидантом та антибактеріальним засобом.  Хлорофіл, за структурою схожий з гемоглобіном крові, допомагає збільшувати виробництво червоних кров'яних клітин та покращує доставку кисню до клітин.

Наукові дослідження, особливо роботи японського вченого Йошихіде Хагівари, показали, що сік ячменю містить понад 20 ферментів та різних поживних речовин, необхідних для підтримки здоров'я та запобігання запальним процесам.  Наприкінці 20 століття Хагівара довів, що сік ячменю може підтримувати імунітет, відновлювати пошкоджені тканини та уповільнювати процеси старіння.

Також було виявлено, що сік пшениці та ячменю здатний покращувати функції печінки, допомагати організму виводити токсини та навіть сприяти регенерації клітин.  Антиоксиданти та ферменти, що містяться в соку, борються з вільними радикалами, знижуючи ризик розвитку раку та серцево-судинних захворювань.

Застосування соку з паростків пшениці та ячменю в сучасній медицині

 На сьогоднішній день сік із паростків пшениці та ячменю активно використовується як у традиційній, так і в альтернативній медицині.  Лікарі та дієтологи рекомендують його для:

1. Детоксикації організму: Допомагає виводити токсини та знижує навантаження на печінку.

2. Підтримання імунітету: Великий вміст антиоксидантів та мінералів допомагає зміцнити захисні функції організму.

3. Поліпшення травлення: Ферменти та клітковина стимулюють роботу ШКТ та сприяють відновленню мікрофлори кишечника.

4. Очищення крові: Хлорофіл і мікроелементи допомагають насичувати кров киснем та підвищувати рівень гемоглобіну.

5. Підтримки шкіри та волосся: Антиоксиданти уповільнюють старіння, покращують текстуру шкіри та зміцнюють волосся.

Сьогодні популярними є як сік зі свіжих паростків, так і порошкові та капсульні форми, які зберігають більшість корисних речовин.

Висновок

Історія соку з паростків пшениці та ячменю — це приклад того, як давні традиції та сучасні наукові дослідження допомагають повернути природні продукти до нашого раціону.  Починаючи з релігійних та цілющих обрядів давнини і закінчуючи доведеними медичними дослідженнями, цей сік стає невід'ємною частиною здорового способу життя.